…

Присвячено  
Гріхам  і  їх  спокуті  
І  людям,  що  у  пам  яті  нащадків
І  нашій  плоті,  що  ми  нею  скуті
І  дівчині,  й  волоссю  довгим  прядкам.
Присвячено  осінній  прохолоді
І  диханню  чиємусь  біля  шиї
Лакованим  плодам  червоним  глоду  
І  довгим  метрам  тиші  й  безнадії.
Я  колишуся  на  колисці  діда,
Я  йду  на  зустріч  в  надвечір  ї  димнім  
Я  йду  крізь  димку,  мов  сліпий  сновида
Я  засинаю  сном  передосіннім
О,  тільки  б  світ  було  кому  лишити  
В  чиїсь  вуста  нове  життя  вливати  
І  хлопчику  сорочки  білі  шити  
І  дівчинку  казками  сповивати.    
Присвячено
Горіхам  і    цикуті
Гупанню  ніжок  в  довгих  метрах  тиші  
Й  колисці,  що  застигла  вже  забута  
І  тим,  хто  нерухоме  розколише.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: NNNP