Навколо все несправжнє,
така нещира дійсність.
Пливуть якісь тумани,
і хтось чекає вічність.
Замкнуті двері в казку,
забиті всі шибки,
незгадані - забуті
протоптані стежки.
Тече скупа сльоза,
ледь видно здалеку її.
Ти, сильна і незламна,
трималась ж якось всі ці дні?
Тому забудь і ненависть, і біль,
заплющ очі на буття,
ти знов ввійди на цей шлях,
прямуй укотре до життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612693
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.10.2015
автор: Enjy