Червона калино,
чому в лузі гнешся,
молода дівчино,
чом не засмієшся?
Чому серед лугу
плачеш ти росою,
чом не заквітчаєш
голову косою?
Ой, упала рясно
роса на калину,
засмутили звістки
молоду дівчину.
Не хились, калино,
з рясною росою,
уквітчай, дівчино,
голову косою.
Роса стане рясна
з сонцем висихати,
молода дівчина
буде усміхатись.
Блищить, червоніє
на сонці калина,
звісткам усміхнеться
молода дівчина.
Іще довго буде
осінь наче літо,
біжи, дівчинонько,
милого зустріти.
Зріють на калині
кетяги червоні,
вітає дівчина
милого з дороги.
Фотографія із інтернету.
9.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: Светлана Борщ