Вдень наче осінь, вечором морози,
Злітає лист швиденько до землі,
Морозний вітер їх до тину возить,
Сховались птахи, вже не на крилі.
Перші сніжинки білі і стидливі,
Гнав вітер в поле, наче у ярмо,
Вони ж маленькі, а які красиві,
Він з тих сніжинок виробляв пасмо.
Але сніжинки скоро ці окріпнуть,
Хурделиця застукає в вікно.
І з вітром разом в чистім полі крикніть,
Відбілене застелиться сукно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612789
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: Віталій Назарук