Моєму серцю зибко й прохолодно
Так, наче вікна вчасно не закрили.
Холодні ві́три все свистять безперешкодно,
Сніги все тіло тонким шаром вкрили.
Хоча й весна, та все ж не має сили
Всміхатися до світу і людей.
Тонкі льоди́ повітря перекрили
І не вдихнути ніжний цвіт алей.
Та я прошу, зігрій моє серденько,
Змусь дихати мене своїм теплом.
Прошу, ти прогорни мене швиденько,
Інакше я помру під цим столом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2015
автор: Olesia Bellamy