Все крок за кроком – випад і обійми,
Нас пристрать закружляла жартома.
Не може бути танець наш повільним,
У серце ревнощі прониклись крадькома.
Закутало в свої обійми листя,
Немов пальтом осіннім огорта,
Після куплету починаєм приспів,
Гріх – недовіра, а любов – свята.
Ступаємо поважно й діловито,
Бо впевнені, що знаєм танець цей.
На всі питання, відповіді « Вето!»
Навколо збудували Колізей.
В оцій кориді ми весь час палаєм,
Червоногаряче життя своє живем.
То в поштовхах, а чи в обіймах пропадаєм,
Запалюючи під ногами чорнозем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612867
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: Antonina Vinnitskaya