Спинився дощ на хвиленьку спочити,
І просить він драбиноньку сховати.
А може... Ти прийдеш до мене жити?
Мереживо на хмароньки чіпляти
З тобою буду потім. Чепурити
Для тебе небо. Зіроньки-намисто
Складу у скриньку, щоби відпочити
Ти міг коли завгодно. Товариство
Тобі є до вподоби? Юліанку
Покличу ще до нашого будинку.
Погоджуйся. Найбільшу забаганку
Ми виконаєм.Твою одежинку
У нічку сиву виперем. Сушити
Її потрібно тільки на долоньці.
Ми дуже будемо тебе любити!
Ой! Він пішов... Лиш крапельки у жменьці...
А я вже Юліанці обіцяла...
Вона прийде до мене гостювати!..
А дощ утік... Маленька... Я не знала...
Він так хотів тебе поцілувати!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612946
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.10.2015
автор: Відочка Вансель