[i]добровольцям, що повернулися з пекла в .... пекло[/i]
Буремні сни забродами незваними,
Страхі́ттями просочуються в дні.
Печуть вогнем, болять нестримно ранами...
Шкребе, нуртує в серці десь на дні.
Я рік - я ВІК! пробув у тому логові,
Де буйство звірів, нечисті шабаш.
Кому я треба? Мамі, батьку, Богові -
Оце і є надійний мій бліндаж.
Прокляті сни вже душу намозолили,
У ледь за двадцять я неначе псих!
Свинцем лягає ніч на вії, оловом...
Мені не спати, щоб цей біль затих?!
Куди вернувся з у́рвища пекельного?
Хіба у рай? Чому втекти кортить?
Я вирвався із крутежу́ смертельного,
Вони ж мене спрожогу - за борти!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613009
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.10.2015
автор: Уляна Яресько