Я хочу втекти від життя десь у небо,
Щоб більше ніколи сюди не вернуть,
Любов, ту, що я відчуваю до тебе
Забути назавжди, назовсім забуть.
Я хочу покинуть свої сподівання
На зоряні, чисті, небесні чуття,
Щоб знов не пізнати ніколи кохання
Й забути назавжди в легких забуттях.
Я хочу дивитися стрімко в безодню,
Буття з небуттів я не хочу ловить,
Та серце, що б’ється нестримно любов’ю
Цього не дозволить ніколи здійснить.
© Жанна Білавич, 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2015
автор: Жанна Білавич