Життєва мить, що в душі омріяна,
Як запахи конвалії в росі,
Це пісня при вельоні оспівана
В дівочій незачепаній красі.
Єдина мить, а їх таких багато,
Із митей цих складається життя…
Бо кожна мить – це сум, а може свято,
Така, як ще не навчене дитя.
Окремі миті – це, як громовиці,
Інші мовчазні, сховані в тиші,
Окрема мить буває довго сниться
Бо часто припадає до душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613087
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.10.2015
автор: Віталій Назарук