Ідуть Хрещатиком солдати,
Вкраїни лицарі ідуть.
Просили їх вже Батько й Мати,
Вкраїні волю повернуть.
Козацьких небожів Покрова,
Відкрила з неба благодать.
З жид.ми скінчилась розмова,
Пора борги за все віддать.
Ідуть Хрещатиком солдати,
З війни вернулися сини.
Не всіх поклали в Лузі спати,
Чужинці зайди й дикуни.
Заради чого ж там лишились
В cтепу на теренах війни?
Для чого кров’ю окропили,
Савур – могилу й полини?
Ідуть Хрещатиком солдати,
Вдягли медалі й ордени.
Пора чужинців сповідати,
Дістали, с.чі пахани.
Небесна сотня зустрічає…
Курличуть в небі журавлі.
Героям Слава! ... вибухає.
Лунає в небі й на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613184
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 14.10.2015
автор: Дід Миколай