Моя, ластівко кохана, відізвися!
Пролітають хмарками роки,
Наша знов наснилася криниця,
Роз’єднала ж доля береги…
Може краще, мила, помовчати?..
А відчути серцем знов слова
І у снах з надією чекати
Ту, що звали – «Мавка лісова»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2015
автор: Віталій Назарук