Часом, два сонця замало…

Часом,  два  сонця  мало,
Дуже  холодна  осінь.
Перони  і  автовокзали  
Впізнають  русяве  волосся.

Часом,  би  плед  і  чаю,
Теплі  руки,  обійми…
Ще  трохи  –  і  я  не  впізнаю
Твій  голос  у  свій  мобільний.

Ще  трохи  –  і  я  забуду,
Ще  трохи  –  і  Ти  не  згадаєш.
Як  тішились  ми.  Як  люди…
Ти  іншого,  мабуть,  втішаєш.

Питаю  Тебе  про  справи,  
Брешу,  що  усе  чудово.
Я  все-таки  маю  право  
На  ще  одну  нашу  розмову.

Напишеш  мені  в  контакти?
Я  просто  вже  стер  мобільний.
На  Твоє  банальне  «Як  Ти?»
Наосліп  друкую  «Вільний»…

Часом,  два  сонця  замало,
А,  часом,  я  хочу  до  Тебе…
Табак  і  холодна  кава
Замість  чаю  і  теплого  пледу.
14.10.2015р.
[kucheriavyivolodymyr|(с)  Кучерявий]
#Кучерявий

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2015
автор: (с) Кучерявий