Знову плаче природа мені у вікно,
похилилися квіти в саду.
Як в старому монохромному кіно,
я читати книжку іду.
Я наллю собі чаю у чашку кріпкого
і замкнуся в собі.
Не пущу у гармонію власну нікого,
навіть сни голубі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613273
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Лісна Олена