Гра у покер уже не радує,
Й блефувати якось не хочеться.
Розривайся ти канонадами,
І вивчай мої нові почерки.
Твої вени - іржаві труби,
А слова глухий звук, оскома.
Хай нас Бог тепер всіх розсудить.
Хто де є, як, коли й у чому.
Зав'язався вузлик на шиї,
Мертвим каменем давить спину.
Не на тих ми колись молились
Й дорожили зовсім не тими.
Я епіграфів не видумую,
Хочеш будемо далі гратися.
Тільки серце воно ж не гумове,
І ми порівну з вами платимо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2015
автор: Кіра Рубінова