Здрастуй, нове життя, минуле прости і прощай
я поки ще вірю, що завтра все буде інакше.
Кохання моє, хоч в сні, але забігай на чай
поговорити про все. тоді мені стане краще.
Розповідай же про те, що сумом снує в душі
і слізьми стукає в двері, коли наступає ніч.
Ми підем з тобою туди, плачуть де спориші
де хмари про все наболіле діляться віч-на-віч.
Бо там неодмінно краще в тисячу триста раз
бо все, що живе на небі, все безсумніву вічне.
Щоб нам з тобой попрощатись - вистачить кілька фраз.
Не згадуй мене щоночі, згадуй хоча б щорічно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2015
автор: Весна Туманова