Я сотні раз перебираю пам"ять,
Милуюсь гіркотою календарних днів,
Де стоптані листки-стежини
Зпорошені у полиновий цвіт....
Там жовтий квіт і розпачу і болю
На стрілках циферблату поготів.
Розгойдували маятник вітри надмірні,
Підошви в кров,ворушили думки.
Не було б печалів,гіркот жагучих,
Не було б зпито солоду із них...
Без запитань, до Бога про любов високу,
В душі вона розквітла в шрамах на терні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613375
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Плискас Нина