Не питайте мене про страждання.
Я нічого не знаю про них.
Я сьогодні прокинувся зрання,
Щоб почути птахів весняних.
Зчарувала волога ранкова
Мою душу ласкавим теплом.
Хочу я прокидатися знову
В цю ласкавість простим юнаком.
Я хотів би навчитися жити,
Не питаючи щастя в життя.
Але жити і ніжно любити
Свою землю, людей і буття!
Я хотів би пройти ту стежину,
Що летить по степам вогняним
Через любу мою Україну
За щасливим майбутнім моїм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: nakonechnikus