Вона для нього вишила сорочку
На білому лляному полотні.
Переплелися віхами стібочки
Печалі й радості в житті.
Калини кетяги червоні
На гесточці ложились рівно.
Як символ віри і любові
Йшло потихенько діло.
І хрестики маленькії листочків
На пишних рукавах дубочки
Неначе в юності дзвіночки
Стояли в мами на вікні.
Вшановуєм традиції народу,
Бо в прадідів як оберіг,
Служили вишиті сорочки
На полі битви, й на війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613598
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2015
автор: Alishka