Скрізь полинОві береги.
Скрізь дзвони сині калатають.
Скрізь Маки дивні:
Пелюстки свої загублені шукають.
За мить єдину
Проростають гвоздики-краплі в Небуття...
Пониклі трави витирають
Об промінь сонця роси.
І темну стрічку повплітали
Вербові коси-
Коли іду рікою Часу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613697
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2015
автор: NikitTa