Осінь – казкова лань
Б’є чарівним копитцем.
Золота, де не глянь,
Хоч нагрібай копиці!
Злитки на всі смаки,
Різної форми й проби,
Та мені невтямки:
Щедрість це чи жадоба?
Мабуть-таки, візьмусь
В осені розпитати:
За що вона й кому
Так відчайдушно платить?
Має життя чи смерть
Вартість таку високу?..
Золота хижий смерч
Краще, ніж бідний спокій?..
Жаль, не відповіла.
І не могла спиниться…
Ніби казкова лань,
Б’є чарівним копитцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613720
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2015
автор: Ніна Багата