Запахла осінь м’ятою і хмелем,
Дозрілим яблуком у молодім саду.
Невже вона постукає й до мене
І тільки з нею спокій я знайду?
Невже не буду бігти, поспішати,
Невже себе, життя своє зміню,
Закохана в яскраві пишні шати,
Під ноги стежку жовту простелю.
Сміліше хай вона по ній ступає,
Запалить чорнобривців цілий ряд,
Дощем горобину в лісах скупає,
Де калиново кетяги горять.
2.09.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613946
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)