Домашні сплять і змито макіяж.
Ти наодинці вже сама з собою.
І ніч оця тепер лише твоя
З твоєю непідробною любов’ю.
Рука повільно сторінки горта,
Стискає серце мовчазне терпіння
І оживає істина проста,
Як в теплу землю кинуте насіння.
… Коли у тебе заболить душа,
Впаде сльоза тихенько на підлогу,
Тоді, не заплативши ні гроша,
Я власну відгуляю перемогу…
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613992
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2015
автор: Наташа Марос