А нам колись хотілося любити
Навіщо нам, би хтось сказав, ті муки
І я відвожу в сторону криваві руки
Бо важче ніж любити, лиш відпустити
А це життя це бумеранг чи що?
Невже зла доля знов так захотіла?
Побачивши тебе спитала я: "За що?"
А ти мене лиш не впізнав і пройшов мимо
Я зрозуміла, що я втратила колись
Від чого безпристрасно я відріклась
І тільки тихо шепоче голос чийсь: "Молись!"
І станеться усе як і колись хотілось!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Яна Фикус