І бродить зневіра, і ранить довірливе серце:
Чого ж тоді варта ота непроста боротьба?
Чом правда сьогодні гірким нашпигована перцем?
Й за що на Майдані точилась по людях стрільба?
Хитає Україна світ подіями:
Один Майдан, другий, тепер – війна
З Росією, в середині – з злодіями.
Чи вистоїть, чи виживе вона?
Чи винесе високою тих хвилею,
Мільйони із бюджету що крадуть?
Чи гострими колоти треба вилами,
Бо скоро і державу загребуть?
Заводи, обленерго, кращі фабрики
Давно уже в нечистих є руках,
Нас пригощають батогом та пряником,
А уряд ще й тарифами ляка.
Чи про таку державу люди мріяли,
Виходячи без зброї на Майдан.
Щоби чиновник із хортами вірними
Сумління й честь за долари продав?
І хоча влада є післямайданною.
Корупція на всіх щаблях цвіте.
Світ, вражений такими її даними,
Дивується, мільярди ділись де.
Мовчить народ, знов кровію стікаючи,
Рятує Україну у війні,
Поки верхи, часу свого не гаючи,
Борги на нього вішають нові.
А віддавати буде хто, «добродії»,
Гадаєте, зовсім дурний народ?
Не боретеся з бандами, забродами,
Саджаєте того, хто патріот.
Все мафією до низів пронизане,
В них замки виростають, мов гриби,
Зате народ годують тільки кризами,
Працюють в них лиш віддані раби.
Так і живем: воюєм, сподіваємось
На кращий день, на завтрашнє «якось»,
Сльозою вранці без води вмиваємось,
Утратить Україну боїмось?..
Нуртує кров у жилах, болем збуджена:
Де вихід і коли, й який знайти.
Коли ж народ й неправдою ще змучений,
Зуміє з трону владу й цю змести.
17.10.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614011
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)