ЧЕРН Богун

                                                                                     У  Вінниці  на  границі,
                                                                                     Під  могилою  над  Бугом-рікою  –
                                                                                     Там  стояв  Іван  Богун  вільницький
                                                                                     Під  обителем-монастирем  кальницьким.
                                                                                     Під  кальницькою  обителлю
                                                                                     Богун  стояв,
                                                                                     З  турками-пашами,
                                                                                     Крулевськими  ляхами,
                                                                                     Калмицькими  князями
                                                                                     Богун  воював!

                                                                                     Дума  «Іван  Богун»


Був  за  Дінцем  лихим  зухвальцем:
Ані  короля,  ані  царя.
Був  шляхтою,  згодом  повстанцем  –
Гаряче  серце  в  бунтаря!

Палали  Корсунь,  Жовті  Води,
На  брами  Лева  звала  душа.
Гартують  душу  перешкоди  –
По  самому  вістрю  йшов  ножа.

У  бій  вів  він,  огорнувшись  в  оману,
Скіфом,  татарином,  небаченим  звіром.
За  волю,  правду,  Батьківщину  жадану
Палив  Сахарою,  обпікав  Сибіром.


Вислизав  тінню  з-під  злого  носу,
А  ворог  лиш  ковтав  сум’яття.
«Юрбу  бачиш  оту  стоголосу?
Кричи  «ОРДА  ЙДЕ!!!»  Мої  співчуття.

Вдягай  кожух  хутром  назовні,
Ти  ж  сам  бачиш  –  зовсім  зелені…  –
Казав  вголос  і  страху  повні
Ляхи  кидались  врозтіч  зганьблені.

У  бій  вів  він,  огорнувшись  в  оману,
Скіфом,  татарином,  небаченим  звіром.
За  волю,  правду,  Батьківщину  жадану
Палив  Сахарою,  обпікав  Сибіром.


Він  майстрував  льодові  пастки,
Бруствери  з  братів  замерзлих  тіл.
Під  Берестечком  від  поразки
Козацьке  військо  захистив.

Його  знав  Краків,  Брест,  Варшава,
На  нього  жалівся  з  Москви  цар.
Він  воїн-мрія,  дума,  мара  –
Не  візьме  ані  один  удар!

У  бій  вів  він,  огорнувшись  в  оману,
Скіфом,  татарином,  небаченим  звіром.
За  волю,  правду,  Україну  жадану
Палив  Сахарою,  обпікав  Сибіром.

17  жовтня  2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614014
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.10.2015
автор: Andrew Pushcha