І літо, наче яблука на вогні,
Випечені до тяги, млявості, теплості,
Без жодної краплини у тілі,
Без жодного спогаду про минуле –
Лише вяжуча липкість,
Лише переповнена терпкість.
Так і вкусити б – пектиме губи,
Поранить щоки, випалить
Піднебіння,
Тільки емалі холодна скутість,
Говориш з полумям – говори
З тінями.
Хочеться мякості звуку, міцності тіла,
Сипучого вниз алкоголю
Горлом,
Дрібниці лишаються після терпіння,
Смерть як один із варіантів снодійного,
То ж любові Вам на ніч
І спокою,
Спокою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: Мирослав Гончарук_Хомин