Не подшучивайте надо мною, –
Не для вас Украину люблю!
Не для вас умываюсь слезами с тоскою,
Ведь никто их не видит ночною порою,
Когда долго в раздумьях не сплю.
Не цепляйтесь к моей Украине!
Как для вас — пусть она умерла.
Издевательства ваши мы терпим поныне...
Не цепляйтесь,– прошу вас! – к моей Украине,
Мне отрада всей жизни она!
Вы понять вообще-то способны
Как её я всем сердцем люблю?
Без неё мне один мир желанный — загробный.
Только что говорить — дух ваш низкий и злобный...
Вы и мать не любили свою.
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ :
Ах не смійтеся ви наді мною,–
Не для вас я Вкраїну люблю!
Не для вас виливаю ці сльози з журбою,
Що ніхто їх не бачить нічною добою,
Коли довго від думок не сплю.
Не чіпайте моєї Вкраїни!
Хай, по-вашому, вмерла вона.
Скажіть: нащо ці ваші знущання та кпини?
Не чіпайте – просю вас – моєї Вкраїни:
Тільки ж це моя втіха одна!
Хіба можете ви зрозуміти
Як її я кохаю, люблю?
Та коли б не вона, то для чого б і жити!
Але що... що вам про це говорити...
Чи ви любите матір свою?
28 жовтня 1911 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614063
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 17.10.2015
автор: Віктор Чернявський