Моя душа живе на Україні!
І доля з нею зв’язана навік!
Ніколи не продамся я чужині
І не забуду цих Дніпрових рік!
Мене нема, коли немає дому
І ниє серце без його тепла!
В житті я не скажу уже нікому,
Що інша Батьківщиною була!
Моя ти Ненько! Рідна! Калинова!
З тобою квітне заодно душа!
Лишень твоя рівнина чи діброва
Без вірша про красу не полишає!
Ти милозвучна, запашна, кохана,
І мова найгарніша є твоя!
Ти, Україно, тільки кращим знана –
Лиш в тебе найродючіша земля!
Карпатські гори, Київські паласи –
Ти незрівнянна, іншої нема!
І зайві на тобі чужі прикраси –
Ти як перлина серед них сама!
Чарівний світ мій! Вишита сорочка!
Ніхто твоїх країв не зіпсує!
Я найвірніша, найпалкіша дочка!
Все те, що маю, Матінко, твоє!
04.11.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614091
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2015
автор: Альона Мовчан