Він заплітав її волосся,
Любив торкатися веснянок,
Мабуть, йому це все здалося
І поцілунок наостанок.
Він так любив її усмі́шку
І цілувати до півночі.
Такі знайомі, щирі, вірні
До болю рідні карі очі.
Він дарував їй ніжні квіти,
Варив їй каву в зимній ранок.
Він так любив її любити
І поцілунок наостанок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: Олена Собко