Боже,
Може
Я заслужила на крихітку щастя?
Подихати весною ві снi?
Може
Можна
Менi посмiятись,
Тихим усміхом ранку
У спокої своєї душi?
Я знаю,
Знаю, що вже не буде як було,
У мене поселене горе,
I я його ношу,
Дощами у квiтнi
Полощу.
Я вже не буду собою,
Я вже не буду без нього,
А в вiкна простягують вiти
Тополi
I манить тепло.
А можна,
Можна менi порадiти
Спiву і цвіту,
Що круговоротом носить
Пора весняна?
Лиш відпустити на хвильку
Ту ношу
І безтурботно
Розкинути руки в повітря
За птахом взлетіти…
Можна..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: Yana Тymur