забутий пілігрим

Захисти  мене  від  моєї  ненаситності.
Від  сорому,
Який  заповнює
Мій  розум

Від  слів,  
Які  виходять,
Розтинаючи
Легені,
торуючи
Собі  
Буття  
крізь  серце  –
Край  небесної  пожежі

Навчи  мене  зникати
Серед  власності
Горищ
Далеких
Недосяжних
Знань,
коли
Манекенові
Планети
Відвідують
Мій  язик,
Коли  
Навколо  моїх  очей  
Танцює
Диявольський
Сміх

У  наступаючих  снах
Я  горланю  
Від  страху
Бути  покараним

У  наступаючих  
Силах  
Супроти  мене
Я  в  не  силі
Щось  зробити

І  в  цих  діяннях  
Антидії
Я  нерухомий
Скелет  
Метонімії

Я  кров  жадоби  –
Смерть  найвологіших  звірів

І  в  цих  діяннях,  
Несповнених,
Нездійснених  

Я  вухо  тіней,
Я  чесний  звук
Який  крадеться  
Повз  смерть
Зірок

Забутий  пілігрим
В  печері  зим,
Забитий  птах  –
Перед  дверима
Раю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614197
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.10.2015
автор: Immortal