Я масляними фарбами малюю, розмазуючи їх по твоїй шиї,
вона буде сохнути тиждень, а поцілунки ти б забув уже наступного ранку
І я радію, що хоч якось тобі памятатимусь
Доки ти відмиєш фарбу розчинювачем
О, довгі пальці які стирають синій, білий та жовтий
Жовтий хворобливий, білий невинний, синій, як море
Кожне моє „о” розпачливе чи повне втіхи
Ніби піна на гребені хвилі та сонце блискуче
А знаєш, я більше ніколи не буду малювати
Бо ніхто не розуміє моєї картини
І це нічого, бо у мене зовсім немає хисту
Вродженого хисту любити
Любити білим, жовтим та синім
Любити біло, жовто та синьо
Кожне моє „о” на твоїй шиї не сохне
А я дякую вже за те, що дозволив її торкатися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: NNNP