Всі маски зірвано.
Обличчя оголено.
Назовні виплило
Усе приховане.
Повільно кров витікає,
Зводить тіло судомами.
Насправді стін немає,
Вони лиш у твоїй свідомості.
Насправді немає горя,
А тільки відсутність щастя.
І емоцій переплисти море
Самому наврядчи вдасться.
Досить вже сльози лити
І вічно себе жаліти.
Припиняйте нити,
Починайте жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614329
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: Вікторія Іщук