[i]Нема чого сказати доброго – мовчи!
В мовчанні зло само себе дощенту спалить.
На ум приходить діло добре – не кричи!
Добро не любить галасу й себе не хвалить
(Олекса Удайко, "Не кричи")[/i]
Нема чого сказати – то мовчи,
не белькочи сон сивої кобили.
А маєш звістку добру, то кричи
на світ увесь, щоб аж забракло сили!
Коли немає музики в душі –
не дзенькай мов на балалайці.
Якщо ж із серця хлинули вірші –
роздай їх людям ніби ті окрайці…
Окрайці хліба, тільки-но з печі,
вони ще теплі, запашні, духмяні…
Та коли цвіллю тхнуть – то замовчи,
не псуй багном ти душі полумʻяні!
Коли немає в серці красоти –
навряд чи справа дійде до шедевру.
Набридаа сірість, досить пустоти!
Псувати не потрібно людям нерви!
А соловʻї затьохкають в душі
і залуна мелодія чарівна –
хапай перо й пиши, пиши, пиши…
Аж поки пісня вийде як царівна!
18.10.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: Олександр Мачула