Я Вас попрошу:
все забудьте, що в шалі казала.
Я Вам напишу....
Вам про все я колись напишу:
про те, як любов
проростала-пекла-догорала....
Про те, як у сонця
благала хоч краплю дощу...
Як боса, заплющивши
очі, блукала стежками,
приймаючи вдячно
всі виступи, гострі краї.
Здолавши бар"єри
(я знала!) високі між нами,
у ніжності Вашій
зцілю врешті рани свої.
Пройшла цю дорогу
з образ, із непевності, страху.
Зборола гординю
і ревність! Прийняла тугу....
Об хо́лодність Вашу
оббила я душу й на плаху
сумлінно поклала
(до ніг Вам) байдужу й пусту.
Тепер не питайте
самотність оцю чим зігрію....
В колишніх зізнаннях
моїх не шукайте вогню!
Хай попіл чуттів
вільний вітер осінній розвіє...
Де згасло кохання,
там мрію я більш не зроню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2015
автор: Мар’я Гафінець