Життя просіює мукою
хазяйка-доля на столі.
Води добавить-розчинила.
Ще трішки дріжжів,а тоді
вже що захоче те і ліпить.
Коржі для свят чи пироги.
Та як почне пекти у печі
тоді дістанеться мені.
Життя просіює мукою
холодний вітер за вікном.
Все стукає у двері,кличе-
ходім зі мной,ходім зі мной.
Не виманиш мене з домівки.
Тебе я слухала не раз.
Дитинства ноги босоногі.
Стежки вели за обрій нас.
Життя просіюють мукою
дощі холодні і сумні.
Весна приснилась.Першоцвіти.
Бабусі очі голубі.
А за вікном холодна осінь.
Чи доживу я до тепла?
Життя просіює мукою
хазяйка-осінь золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614479
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: кацмазонка