Дядько Федір сіяв нині
Кукурудзу у долині:
Кидав три, а де чотири,
Щоби добре посходили.
Недалечко - охорона,
Походжала там ворона.
« Кар та кар» - усе гукала,
Все сімейство закликала:
- Всі мерщій беріть лопати,
Приготуйтеся копати!
І як Федір піде їсти,
Тоді зможете всі сісти!
Ну а доти – серед гілля!
Замовчіть – не на весіллі!-
Так ворони пильнували
Й кукурудзу всю покрали.
Бог посіяв вам насіння
На добро і на спасіння.
Отже, дітки мої любі,
Щоб не мали часом згуби,
Бо ворожі діти злії,
Причаїлись, як ті змії.
То ж пильнуйте щохвилини,
Не прогавте ні зернини!
Серцем слухайте всі Бога -
Він життя нам і дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614527
Рубрика: Байка
дата надходження 19.10.2015
автор: Тріумф