Я кохаю тебе, до нестями кохаю.
Мрію, що поруч ти будеш завжди.
Щоночі у снах я тебе "обіймаю",
А ковдра мокріє від сліз самоти.
Вибір зробила, накреслила план
Впевнена в тім, що зробила.
Холодною сталлю відтяла роман
Себе я навіки ножем загубила.
Відректися від тебе не можу ніяк
Тягне, як бджіл на слодке.
Хочу, щоб поруч ти був "хай там як"
Життя вже без тебе-сумне та коротке.
Хотіла сім`ю та уваги побільше.
Вітчима для сина, як друга знайти.
Чм витрима серце розлуку? Та гірше
Із нелюбом поруч життя все пройти.
Коханий мій, рідний, навіки любимий
Пробач, що вчинила так з опалу я.
Чого вартий мій вчинок я знаю, мій милий..
Прости не розумну...навіки Твоя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2015
автор: Болтян Світлана