Тріскіт дрів заколисує в сон,
Як відлуння на шал нещодавній,
І пульсує в каміні вогонь,
Розпалившись, мов пристрасть в коханні.
Теплим дотиком ніжний порив
По оголеній ковзає шкірі,
Насолодою втоми покрив,
І свідомість спливає у вирій...
То до часу... Тепло огорне,
Мов би зустрічі час в мелодрамі...
Цей сюжет- про кохання земне...
Знов зіллються тіла у нестямі,
Хоч неначе вже все віддала,
А я взяв, витрачаючи сили...
Чи це дрівця, чи наші тіла
Знов бажання вогонь розпалили?..
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102000757
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Серго Сокольник