Смертельний поцілунок першого морозу -
Засохле листя по дорозі торохтить.
Перетворились літа бабиного сльози
На іней, що яскраво вранці мерехтить.
Усе частіше сонечко ховають хмари,
Мов бережуть його від ранніх холодів.
З дощем чомусь затіяв вітер дивні чвари
Й ховається під парасольки нишком він.
Так швидко літа бабиного ніжна врода
Зів"яла й навіть не лишилося сліда.
Ось так й до нас приходить у життя негода,
А потім дощ сумні казки розповіда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Радченко