Тихий спокій мій не поруш,
Зародитись не дай сподіванням.
На шляху́ порятунку душ
Чи здамося бажанням?
Чи впізнаємо серед бур
Що спокуса, що благословення?
Вир емоцій спини, вгамуй,
Огорни смиренням.
Збережи острівець чистоти
Всупере́ч, попри все, для контрасту.
Час у душах лишив сліди,
Та є шанс не впасти.
І обе́рнеться віра знанням,
Як ми станемо то́го варті.
Ну а поки всміхаються нам
За спино́ю крилаті.
20.10.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614677
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2015
автор: Таня Кириленко