Хочу торкатись твоєї шкіри
зрахувати всі твої родимки,
як зорі на небі: їх тут без міри
у величезному світі
служать надійним орієнтиром,
коли з тобою я подумки.
І гаснуть, тільки при зустрічі
щоб, запалити нас зсередини
видадуть "мурашки" по шкірі
безшумно повзучи,
де, колись, засинали руїни.
Бо, щастя є - в даний момент
розтікається в наших сплетених пальцях.
Звичайна мить - найщасливіший фрагмент
твого життя. У такої ж звичайної людини
як і ти, тепер два серця.
Але, тільки не зламай чи розбий
бо, любов - це найтендітніша річ на землі.
Не будь з нею грубий
чи занадто різкий.
Тепер, ви капітани одного корабля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Міша Малюк