1.Тече вода долаючи із каменю пороги,
Красується земля буянням трав.
Рай на землі, де ще стоптані дороги,
До поля бою, де не один солдат вже впав.
2.Це край, де ще не вміють розрізняти діти,
Різновид зброї за пострілом одним.
Та край, де розучились вже радіти,
Бо все частіше бачиш ти когось сумним.
3.Багатий край великої держави,
Де не торкалась куля ворога землі.
Величний Захід, що Україну славить,
Захід, що воює за Схід.
4.Одна біда, що ділиться на двоє,
Єдиний ворог для обох сторін.
Не океан між нами і не море,
Дніпро між нами і цільовий владний гніт.
5.Ми єдині та тільки зараз це ми зрозуміли,
Та тільки зараз серця наші б’ються в унісон.
Лише сьогодні ми довести зуміли,
Що тільки в єдності можна долати зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614874
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2015
автор: Марина Бойківчанка