хороші люди завжди чомусь нещасні
це як означення
яке не потребує жодних доведень
це як єдине з поганого
що має значення
для людей котрі змінюють світ
досягаючи нових звершень
це як голос з безодні
твердий і болючий
це як руки які закладають
ту безодню камінням
це як очі які дивляться
й нічого не бачать
даруючи іншим світло своє
викривляючи собою
всю сутність сонячного проміння
і хочеться палко це все змінити
розкласти цей світ на атоми
вірно його зібрати
щоб все набуло нових значень
нових підтекстів
нових відтінків
щасливіших від тих що були раніше
хороші люди завжди чомусь нещасні
і як не старайся
доки самотній не станеш іншим
20 жовтня 2015 [21:53]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614959
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Віктор Шупер