Я пам’ятаю день і час,
Як дзенькнув сумнів заморочок,
Мов попередження для нас…
Тож, як розплутати клубочок
Цього несталого життя,
В якім ще порпається совість,
Й розділена навпіл душа
Порозуміння мовчки просить?
Клубок вислизує із рук,
Від вузликів німіють пальці,
А здалеку вже чую звук,
Як тріпотять надії в пастці.
Щоб не відчути день і час,
Коли дзвінок задзвонить знову,
В останній раз, в останній раз
Іду тобі на допомогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2015
автор: Г. Король