В душі печаль,в душі тривога
тебе забрали воювать,
а в дома діти все питають-
коли татусь прийде назад?
Вже рік минув,ти ще не в дома
ми все хвилюємся,і ждем
і молим Господа Святого
щоб закінчилось там,усе.
Війна,щоб згинула на завжди
не пропадали вояки
і сліз не лили жінки-мами
й дітей ростити щоб могли.
І Осінь сумно так ступає
у сад,що ти садив для нас
листочки з яблуні опали
ми в дома ждем тебе,солдат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2015
автор: лютікі