Тато мав одного сина.
Видатна була дитина.
Гордий був та ще пихатий,
Звався він – Мудрець Вухатий.
Довгі вуха наставляє,
«Мудрість» всю собі збирає.
Мудрість світу – так багата!
Він зовсім не слухав тата:
Ні що пити, ні що їсти,
Ні що слухати, де сісти.
Не ховався, загордився
І чужого він навчився.
Тай став жиром запливати:
Колобком почали звати.
Ось підкралася лисиця:
Гам!- І з'їла за два лиця.
Ви не їжте, любі діти,
Те, що може погубити,
І не пийте те, що враже,
Повне темряви і сажі.
Пийте чисте, Слово Боже,
Що завжди вам допоможе,
Вас очистить і освятить,
Приведе на Боже свято.
Галина Яхгевич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615032
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 21.10.2015
автор: Тріумф