Бігла білочка по землі,
горішки шукала зелені,
хвостиком метляла,
швидко пострибала.
Стрибнула на стовбур
і бігом у крону,
а зелену шкірку
кидала вниз швидко.
Із смачним горішком
бігла собі нишком
і нема вже білки,
а внизу - горішки.
Себе ними пригостить
і білочці хай щастить:
на самій вершині
стиглі горішини.
Білочка ще повернеться
і з горішком розбереться,
ще й робить собі запас:
запастись для зими час.
Фотографія автора.
18.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615070
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 21.10.2015
автор: Светлана Борщ