Щоб я почув…

В  калюжах  –  вже  тремтить  вода...
Вже,  скоро  зиму  взріє  око.
На  землю  лист  упав  пожовклий.
Якби  ж  то  так,  -  із  плеч  біда!
Мені  –  вже  хочеться  весни!
Щоб  стало  все  новим.  І  –  зразу!
Щоб  я  почув  жаданну  фразу,
Якою  так  рясніли  сни:
Де  –  бути  нам!!!  Щоб,  хтось  почув.
А,  краще,  -  світом  всім  почути!!!
Надіюсь,  -    «бути,  чи  не  бути»,    
Я  в  Небо  –  не  один  кричу...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615072
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Андрій Бабич